Планетологи Гарварду в результаті досліджень прийшли до висновку, що океани на Марсі все-таки були, а берегова лінія змінилися після того, як змістилися полюси планети.
Планетологи з Гарвардського університету під керівництвом співробітника факультету наук про Землю й планети Тейлора Перону довели, що на Марсі є сліди берегової лінії величезних водойм, і їм також вдалося вирахувати величину зрушення й відновити береги марсіанських океанів.
Доктор Тейлор Перон повідомляє, що вперше про проблему існування архаїчних марсіанських океанів заговорили майже 30 років тому - фахівці картографували Марс за допомогою знімків, отриманих космічним апаратом Vіkіng, і виявили, що на фотографіях видно утворення, схожі на берегові лінії, які простежуються протягом тисяч кілометрів, утворюючи величезні басейни в марсіанських областях.
Багато вчених- планетологів погодилися тоді, що це переконливий доказ існування океанів у далекій марсіанській історії, але наприкінці 90- их за результатами роботи іншого космічного апарату, Mars Global Surveyor, з’явилася глобальна топографічна карта планети. Вона показувала, що висоти вздовж передбачуваних берегових ліній відрізняються на декілька кілометрів, збільшуючись і знижуючись хвилеподібно протягом тисяч кілометрів від одного піку до іншого.
І от, тільки зараз, вчені зійшлися на думці, що берегова лінія була рівною й що існуюча різниця висот над рівнем океану вздовж лінії берега виникла внаслідок змін у положенні планети щодо осі її обертання, тобто процесу, відомого як зсув полюсів.
Правда, причини зрушення полюсів, за словами Перона, поки невідомі. Це міг бути удар потужного астероїда, виверження великих обсягів магми на поверхню планети або інший катаклізм.
"Ще одним доказом деформації берегів і переорієнтації Марса служить вулканічна область Тарсіс, - додав Перон, - з її найвищими вулканами в Сонячній системі. Область Тарсіс перебуває зараз на екваторі, тобто в стабільному положенні". Пояснює вчений це тим, що масивні області, такі як Тарсіс, у випадку зсуву полюсів завжди зміщуються до екватора.
І хоча прямих доказів того, що океани на Марсі існували, у фахівців немає, однак вони мають вагомі причини припускати, що вони все-таки там були: великі обсяги осадових порід, які займають широкі площі в північному районі планети, канали, вирізані гігантськими повенями, і звичайно, наявність берегових ліній.
Планетологи Гарварду в результаті досліджень прийшли до висновку, що океани на Марсі все-таки були, а берегова лінія змінилися після того, як змістилися полюси планети.
Я це відчував ще від свого народження 
